Шлях до перемоги лежить через деокупацію Криму
Збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року зі збройного вторгнення та подальшої окупації Криму.
Мир, у якому Крим “відкладають” не є стабільним: він винагороджує агресора і підвищує ризик нових атак – як проти України, так і проти інших держав. Територіальні поступки агресору не зупиняють війну – вони її продовжують. Компроміс з окупацією перетворюється на запрошення до нових атак. Крим є тимчасово окупованою територією України, а спроба його окупації російською федерацією не визнається міжнародним правом.
Українці єдині у бажанні звільнення та деокупації Криму. Деокупація Криму – це передумова нової безпеки в Азово-Чорноморському регіоні. Питання Криму – це не “територіальний спір”, а питання міжнародного права, прав людини та регіональної безпеки; це, насамперед, порятунок наших громадян від репресій та терору окупантів.
Санкційний тиск міжнародної спільноти на рф працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова.
Кримська платформа – це формат, який перетворює принцип невизнання окупації на узгоджені міжнародні рішення партнерів: синхронізація санкцій, обмеження для інструментів окупації, підтримка притягнення винних до відповідальності, підтримка гуманітарних треків і документування злочинів.
Без європейського Криму не існує європейської України. Євроінтеграція України неможлива без деокупації Криму, адже Європа не може бути повною там, де тривають окупація, репресії та правовий вакуум.
Окупований Кримський півострів – постійне джерело загроз
Рф перетворила окупований Крим на військову базу, а цивільне населення півострова використовує як живий щит та “гарматне м’ясо”, незаконно мобілізуючи українських громадян на війну.
Російська окупація спричинила екологічну катастрофу регіонального масштабу: від нищення заповідних зон до наслідків мілітаризації Чорного моря, що загрожує безпеці всього Азово-Чорноморського басейну.
Окупація створює довгострокові загрози для свободи навігації, морської торгівлі та продовольчої/економічної безпеки в ширшому регіоні.
Наслідки окупації Криму: порушення прав людини, руйнування культурної спадщини та знищення півострова
РФ принесла в Крим політично вмотивовані переслідування, насильницькі зникнення, вбивства, позбавлення свободи слова та віросповідання, мілітаризацію дитинства. Внаслідок окупації Криму рф корінний народ України – кримські татари – стали об’єктом переслідувань та утисків за національною ознакою з боку окупаційної адміністрації.
рф руйнує українську та кримськотатарську культурну спадщину. Незаконні археологічні розкопки, знищення пам’яток культури (зокрема, Ханський палац у Бахчисараї), розміщення на них військових об’єктів та вивезення музейних колекцій – лише публічно відомі злочини рф проти спадщини у Криму. РФ здійснює когнітивний терор, намагаючись стерти українську та кримськотатарську ідентичність через тотальну пропаганду та спотворення історії в освіті.
рф чинить екологічну небезпеку. Перетворення півострова на військовий полігон, а також будівництво інфраструктурних об’єктів, зокрема так званого “керченського мосту” та траси “таврида”, становить загрозу біорізноманіттю та біоценозу півострова.
Відновлення Криму після деокупації – це відновлення безпеки та прав людей, запуск державних сервісів і економіки, модернізація інфраструктури за прозорими правилами. Підготовка до відновлення Криму здійснюється у злагодженій роботі Представництва та ряду державних органів. Відбудова Криму після деокупації здійснюватиметься за принципом “відбудувати краще, ніж було”. Україна забезпечить поетапне відновлення демократичних інституцій в Криму. Деокупація Криму – це насамперед повернення прав і гарантій: безпечне життя, доступ до правосуддя, свобода слова, совісті та мирних зібрань, відновлення гідності. Україна відрізняє людей, які жили в окупації, від осіб, що вчиняли злочини, як співучасників окупаційного режиму рф.
Крим – дім для кримських татар, караїмів і кримчаків, корінних народів України; політика реінтеграції має враховувати мовні, культурні, релігійні та освітні потреби цих спільнот. Крим після деокупації знову стане місцем мирного співіснування людей різних етносів та конфесій, поглядів і переконань.
Після деокупації Криму Україна вживатиме заходів для збереження, відновлення та реставрації об’єктів культурної та історичної спадщини. А також відбудеться повернення в музеї, архіви і бібліотеки материкової частини України викрадених і вивезених до Криму колекцій.
Рекомендований документальний фільм: “Крим, як це було” — розповіді українських офіцерів, солдатів і матросів, які під час захоплення Криму не зрадили свою присягу на вірність народу України та продовжили виконання своїх військових обов’язків на землі, у морі та в повітрі: https://cutt.ly/ZtbnDDhM
