28 липня – День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні
Постановою Верховної Ради України 22 липня 2025 року № 4558-IX установлено щорічно 28 липня відзначати День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Сьогодні Україна вдруге офіційно відзначає цей день.
Дату обрано на вшанування роковин трагедії в колишній Волноваській виправній колонії № 120 в окупованій Оленівці Донецької області, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили масове вбивство українських військовополонених, переважно оборонців Маріуполя, які за наказом українського військового командування вийшли із території заводу “Азовсталь” під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього теракту десятки українських захисників загинули, ще понад сотня зазнала поранень.
Унаслідок цього жахливого теракту загинули щонайменше 53 українські Захисники та Захисниці, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Цей цинічний і безжальний злочин проти наших воїнів – кричуще порушення норм міжнародного гуманітарного права та демонстрація звірства й абсолютної аморальності росії.
Ми не маємо права забути цю криваву трагедію – як і всі інші катування та вбивства наших людей у ворожому полоні. Ні сьогодні, ні в майбутньому.
Цей біль – у серці назавжди.
Полон є одним із найтяжчих проявів війни, адже саме в неволі люди нерідко зазнають катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.
За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні.
Жертвами російського полону стали не лише військовослужбовці та учасники добровольчих формувань. У неволі опинилися також цивільні особи – журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та жителі тимчасово окупованих територій, які не погодилися з окупацією або підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані, загинули внаслідок жорстокого поводження або досі вважаються зниклими безвісти.
Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань. Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою.
Родини жертв цього воєнного злочину досі не отримали справедливості, а винні — не були покарані.
Обов’язок кожного з нас – завжди пам’ятати про Героїв, котрі віддали життя.
Запровадження Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні має на меті гідне вшанування пам’яті українських військовослужбовців, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в боротьбі за незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської окупації, увічнення їхнього героїзму, громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, зміцнення патріотичних настроїв у суспільстві.
Пам’ятаємо і не пробачимо. І зробимо все, щоб світ дізнався правду. Помолімося за всіх Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які загинули або закатовані у полоні. Дякуємо за їхню громадянську відвагу, стійкість, самовідданість та силу духу.
