15 липня – День Української Державності – символізує тяглість і спадкоємність понад тисячолітньої історії України.
Головний зміст цього дня – вшанування всіх етапів нашого державотворення, утвердження цивілізаційного європейського вибору та єдності нації в умовах боротьби за незалежність проти споконвічного ворога.
Сьогодні ми не просто згадуємо історію, ми захищаємо її майбутнє.
День Української Державності – це нагадування, що нашій державі насправді більше ніж 35 років. Від утворення Давньоруської держави ще у ІХ столітті, Галицько-Волинського князівства, Української козацької держави (Війська Запорозького) до Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Карпатської України і сучасної України – ми єдина зв’язка поколінь, які творили цю землю. Перші форми державності були визнані на міжнародному рівні ще у X столітті.
Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу – «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб – тризуб, назва грошової одиниці – гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна». Не росія, а Україна є повноправним спадкоємцем державної і культурної традиції Русі.
Герб (Тризуб), Прапор та Гімн України – це не новостворені символи, а історичні святині нашого народу, що гартувалися століттями боротьби за свободу.
Сьогодні також День Хрещення Київської Русі-України. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять князя Володимира Великого. Саме охрещення ним Русі у 988 році остаточно інтегрувало нашу державу у європейський культурно-політичний простір і обумовило розробку першого кодексу законів, карбування власної монети, будівництво шедеврів архітектури світового рівня – Софіївський собор, Києво-Печерська лавра та ін. Отже, європейський курс – це вибір, зроблений ще у 988 році. З часу прийняття християнства Русь перестала сприйматися іншими християнськими державами як варварський простір та увійшла до сім’ї цивілізованих країн та спільної європейської цивілізації. Більше того, за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Русь стала однією з наймогутніших держав Європи з високим для того часу рівнем життя, освіти та культури.
Українська державність – це безперервний ланцюг подій.
Українському козацтву під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького вдалось створити Українську козацьку державу з власними кордонами, органами влади, адміністративно-державним устроєм, військом та зовнішньою політикою. Хоча ця держава була розділена згодом між московією та Річчю Посполитою, але значні елементи державності українці змогли зберегти у вигляді козацьких автономій з другої половини ХVІІ до другої половини ХVІІI століття.
Українське національне відродження ХІХ століття підготувало ґрунт для відродження Української держави у 1917–1921 роках.
Боротьба і жертви не були даремними. На подвигах попередників виросли нові покоління борців за волю. Зрештою 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 90 відсотків голосів було віддано за підтримку Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою України 24 серпня 1991 року, який став точкою відліку сучасної державності.
Українська державність нині відстоюється на фронті та в тилу.
В умовах повномасштабної війни День Державності України – це день національної мобілізації, стійкості та єдності навколо захисту суверенітету. Головними гарантами збереження української державності є Сили оборони України, які стримують російського агресора. Сьогодні вшановуємо мужність сучасних Захисників і Захисниць, а також світлу пам’ять всіх поколінь борців за волю України, які віддали життя за її незалежність.
Державність – це не лише інституції, це кожен громадянин, який своєю працею, службою, волонтерством та громадянською позицією рятує та зміцнює країну.
Збереження суверенної, соборної та демократичної України є найвищим національним пріоритетом і обов’язком кожного українця перед майбутніми поколіннями.
Державність – це усі ми.
