Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.
Різновидом веснянок є гаївки – пісні, що виконувались тільки у час Великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат. Були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.
Але, попри все, найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.
В ході циклу презентацій фольклорно-етнографічних матеріалів «Душа Хмельниччини» з архіву відділу народної творчості та нематеріальної культурної спадщини пропонуємо до перегляду відеозапис гаївок фольклорно-етнографічного колективу «Відродження» Пилипковецького СК Новоушицької ТГ Кам’янець-Подільського району.
