У Хмельницькому обласному науково-методичному центрі культури і мистецтва напередодні іудейського свята Рош ха-Шана (початок нового року) відбулося відкриття експозиції високохудожнього різьблення по каменю «Кам’яне мереживо давніх мацев». Ця виставка – реквієм та своєрідний пам’ятник знищеній цивілізації.
Присутні виконали Гімн України і хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїнів-захисників, які віддали життя за свободу і незалежність нашої країни.
Директорка ХОНМЦКіМ, заслужена артистка України Майя Онищук зазначила:
– Головне для нас – показати високу культуру, звичаї та вірування народу, який упродовж століть жив і живе поруч із нами, в якого багата духовна спадщина й вірування. Ми шануємо нацменшини, які проживають на Хмельниччині, проводимо спільні заходи, котрі популяризують культуру обох народів, – і подарувала чуттєву мелодію на скрипці із фільму «Список Шиндлера».
Співорганізатор заходу, начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради Олег Федоров зачитав листи від директора Центру єврейського мистецтва Єврейського університету в Єрусалимі Володимира Левіна, операційного директора Обʼєднаної єврейської общини міста Дніпра Віталія Камозіна та директорки Національного історико-культурного заповідника «Бабин Яр» Рози Тапанової.
У виконанні рабина Хмельницької іудейської громади Йосефа Тейтельбаума прозвучав звук шофара, який закликав присутніх до покаяння.
Ведучий заходу Андрій Романіді розповів про традиції євреїв в оздобленні мацев, що в перекладі з івриту означає памʼятник або надгробок.
– Старих єврейських цвинтарів у нашій області залишилось одиниці. А між тим, це одні з найцікавіших і, на жаль, маловідомих пам’яток історії України, – зазначив пан Андрій. – В Україні найдревніша єврейська мацева знайдена на Львівщині у Буську. Те поховання датоване 1520 роком. А найбільш древня мацева на Хмельниччині знаходиться у Сатанові і датується 1576 роком! Також надгробки на цвинтарях є в Городку та селах Купин і Кузьмин Городоцької громади, котрі датуються XVIII-XX cтоліттями. Вони й засвідчують високохудожнє мистецтво різьблення по каменю. Кожен древній надгробок – промовляючий хранитель памʼяти. Його творці – справжні художники, які зуміли оживити камінь, вдихнути в нього душу і думку, трепет живого почуття. У мацевах часто зашифровували цитування зі священних книг та своєрідний «портрет» покійного, який відображав його звички, професію, родовід, характер, імʼя та инші особливости. Сьогоднішня виставка, в якій зібрані зображення стел, очищені від нашарувань моху – це якраз один із способів зберегти цей унікальний спадок навічно.
Розшифрувала символи старовинних єврейських мацев, які представлені на виставці в Центрі, працівниця Хмельницького єврейського благодійного фонду «Хесед Бешт» Галина Скрипник.
Голова Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт» Ігор Ратушний відзначив майстерність творців цвинтарних стел, наголосивши, що багато каменів із написами стали своєрідними скрижалями.
Молитву «Боже великий, єдиний» та пісню «Україно» на високому професійному рівні виконав ансамбль хору «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії.
Виставка уже демонструвалася у Дніпрі, Києві та Одесі.
У Хмельницькому обласному науково-методичному центрі культури і мистецтва діятиме до 01 жовтня. Більше інформації можна отримати у безпосередніх кураторів заходу з відділу народної творчості та нематеріальної культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва.
Завітайте до нас!
