Хмельницькому обласному науково-методичному центру культури і мистецтва у вересні 2020 року виповнився 81 рік! Починалася історія закладу у 1939 році, коли за рішенням Уряду України обласна база самодіяльного мистецтва була реорганізована у Проскурівський обласний будинок народної творчості, який став епіцентром культурного життя краю. На той час в області вже налічувалося 1509 клубних установ, при них працювало понад дві тисячі гуртків художньої самодіяльності, що охоплювали 59 тисяч чоловік. Більшу частину робочого часу фахівці будинку народної творчості проводили у сільських будинках культури та клубах, надаючи практичну і методичну допомогу аматорським колективам.
У період Другої Світової війни обласний будинок народної творчості призупинив свою діяльність і лише з травня 1944 року відновив її. Не дивлячись на зруйновану інфраструктуру, відсутність кваліфікованих кадрів, вже у кінці 1944 року в області відновили свою діяльність 440 гуртків художньої самодіяльності, в яких нараховувалося понад 5 тисяч учасників, активізувалась культурно-освітня робота. Життя налагоджувалось і вже 60-ті роки минулого століття стали справжнім розквітом аматорства, буянням народних свят та обрядів на Хмельниччині. Найактивнішим ініціатором та організатором їх проведення став саме обласний будинок народної творчості. Багато сил і натхнення віддали справі його працівники – Юрій Іванович Кузьменко та Михайло Федорович Орел. Ці справжні подвижники культури Хмельниччини були і авторами сценаріїв, і режисерами-постановниками багатьох обласних свят, зокрема, таких як: «Зелена неділя», «Обжинки», «На Івана, на Купала». У цей період в області створюються громадські університети культури, в роботі яких активну участь приймають працівники будинку народної творчості та районних будинків культури. Велику популярність здобув перший колгоспний університет самодіяльного мистецтва, створений у с.Водички Чорноострівського (нині Хмельницького) району. Університет мав три відділи: театральний, образотворчого мистецтва та музичний із класами духових та народних інструментів, фортепіано, сольного співу. У Теофіполі, Славуті, Дунаївцях, Шепетівці працювали пересувні клуби передового досвіду, агітбригади, агітпоїзди.
Самовіддана творча праця методистів обласного будинку народної творчості Ю. Кузьменка, М. Орла, М. Парнєва, О. Колтуновського, В.Сича, Н. Мазанової, Г. Рікельса стала запорукою успішного проведення Республіканського фестивалю самодіяльного мистецтва 1966-1967 років, який розпочав свою ходу у с. Баламутівка Ярмолинецького району, де на той час працював один з найвідоміших народних аматорських хорових колективів України під керівництвом заслуженого працівника культури Леоніда Нагорного.
Сімдесяті роки минулого століття відзначилися широкомасштабним проведенням таких свят, як «Переджнив’я», «Обжинки», День механізатора, «Майстер – золоті руки», «Серпа і молота», села. Активізувалась дослідницько-пошукова робота по створенню самобутніх фольклорно-етнографічних колективів. Загалом, роботі по збереженню та популяризації фольклору та етнографії працівники обласного будинку народної творчості надавали особливого значення. В полі зору були питання розвитку народної творчості, свят, традицій, звичаїв та обрядів. Систематично здійснювався запис і популяризація творів усної народної творчості та музичного фольклору, випускались збірки місцевих композиторів, надавалась методична та практична допомога аматорським колективам, яких на той час налічувалось уже 10 тисяч, 400 з них були відзначені на республіканських конкурсах за високу виконавську майстерність.
Розвитку аматорського мистецтва краю у 80-ті роки сприяли заходи Всесоюзного фестивалю народної творчості, обласне свято фольклору, етнографії, гумору та сатири «Подільські візерунки». Хмельничанам та гостям міста надовго запам’яталось, проведене у 1988 році, грандіозне дійство на новозбудованому Співочому полі (сьогодні, на жаль, Співоче поле зруйноване), що проходило в рамках ІІІ республіканського свята народної творчості і де стотисячна аудиторія глядачів змогла насолоджуватись чотиритисячним хореографічно-хоровим дійством за участю найкращих професійних та аматорських колективів України. Режисерами заходу виступили Петро Слободянюк та Тамара Скородим, хормейстером Володимир Атаман, балетмейстерами Юрій Кузьменко, Володимир Тітов, Олександр Небесний. Саме завдяки ініціативам П.Слободянюка та Т.Скородим, їх таланту, вмінню об’єднувати людей були втілені в області такі цікаві проекти, як обласне фольклорне свято «На Івана, на Купала» за участю фольклорних колективів Хмельницької та Тернопільської областей, свято козацької слави «Козацькому роду нема переводу», приурочене 500-річчю українського козацтва, Міжнародне фольклорне свято «Слов’янське коло» у м.Кам’янці-Подільському, в рамках якого відбулись науково-практична конференція «Культура України і слов’янський світ», свято гумору і сатири, була відкрита хорова школа у Кам’янці-Подільському, у містечку майстрів працювало біля 100 народних умільців з усієї України.
З 1993 року почався новий відлік в історії обласного будинку народної творчості. Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 27 липня 1993 року №532 було створено Хмельницький обласний учбово-методичний центр культури Поділля, до складу якого ввійшли курси підвищення кваліфікації працівників культури та методичний кабінет навчальних закладів. У 1994 році до Центру був приєднаний обласний будинок народної творчості.
Рішенням третьої сесії Хмельницької обласної ради від 26 вересня 2002 року №23 обласний учбово-методичний центр культури Поділля ліквідовано, водночас на його базі утворено Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва.
Сьогодні центр є активним учасником культурно-мистецького життя області. Надбання попередніх десятиліть, помножені на ентузіазм нинішніх творчих працівників, залишаються на часі у популяризації відроджених традицій і звичаїв, впровадженні новацій, розвитку аматорського мистецтва, координації діяльності початкових мистецьких навчальних закладів, підвищенні кваліфікації працівників усіх ланок галузі., пам’ятко-охоронній діяльності. Це реальне обличчя нинішнього обласного науково-методичного центру культури і мистецтва.
Серед масштабних культурно-мистецьких проєктів Центру за роки незалежності України стали: щорічні урочистості до Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України, Дня Соборності України, Дня захисника України, заходи, приурочені Дню Героїв Небесної Сотні, річницям Чорнобильської трагедії, дням пам’яті жертв Голодоморів, а також Міжнародний фестиваль національних культур (1998, 2001р.р.), Міжнародна історико-культурна акція «Козацькі забави» (1998 – 2003 р.р.) міжнародне свято сили, мужності та звитяги «Живі джерела лицарського духу» (1988, 1999 р.р.), Всеукраїнське свято козацької слави «З твоєї пресвятої волі вовіки слава золота» (1998 – 2009 р.р.), Всеукраїнський фестиваль творчості сільської молоді «Летавчанка збирає друзів» (2006 – 2011 р.р.), Всеукраїнський фестиваль афганської пісні «Рани пам’яті» (1999 – 2003 р.р.), Всеукраїнське свято народного костюму «Жива традиція», Всеукраїнський фестиваль конкурс бандурного мистецтва «Золоті струни», театралізоване дійство на стадіоні «Квітни, Хмельниччино мила моя, хвала тобі вічна і слава» на честь 70-річчя заснування області (2009 р.), регіональний фольклорний фестиваль «Білогірські забави» (2000 – 2013 р.р.), міжобласне фольклорне свято «Дністрові береги» (2001 – 2010 р.р.), подільський регіональний конкурс молодих авторів та виконавців естрадної популярної пісні «Молодість Надзбруччя» (1993 – 2013 р.р.), регіональний фестиваль-конкурс дитячих театральних колективів «Золота масочка» (2003 – 2014 р.р.), обласний фестиваль аматорських театрів «Подільська сцена» (1998 – 2012 р.р.), молодіжна культурно-мистецька акція «Кипить звитяга молода у стінах древньої фортеці» (2005р.), регіональний фестиваль-конкурс народного мистецтва «Душа землі моєї» (2006, 2010 та 2011 р.р.), обласний конкурс народних звичаїв та обрядів «Стелися, барвінку!» (2013 р., 2018 р.), історико-культурне дійство «Ріка життя – мій Губин літописний» (2004 р.), регіональний фестиваль мистецтв «Болохівські гостини» (2011, 2013 р.р.).
Серед цікавих інноваційних проектів: Всеукраїнський конкурс патріотичної бардівської пісні ім.Романа Шухевича (2007, 2008, 2009 р.р.), регіональний конкурс чоловічої естетики «Аполлон» (1997 – 2010 р.р.), обласний конкурс краси «Перлина Поділля» (1998 – 2006 р.р.), конкурси краси «Західноукраїнська Панна» та «Панна України» (1998 – 2008 р.р.), дитячий конкурс краси та талантів «Пан і Панночка Подолянчики» (2001 – 2014 р.р.), Всеукраїнський фестиваль-конкурс бандурного мистецтва «Золоті струни», обласний конкурс виконавців на струнно-смичкових інструментах ім.Г.Кротенка – учнів мистецьких шкіл» (2019 р.), фестиваль «Ізяслав-FEST» (2019 р.), Всеукраїнський фестиваль-конкурс естрадної пісні ім..М.Мозгового (2019 р., 2021 р.), Відкритий обласний фестиваль-конкурс мистецтв «Кришталева зірка» та інші.
Ініціаторами та їх організаторами є: заслужений працівник культури України Петро Слободянюк, заслужений працівник культури України Олена Ільїнська, Тамара Скородим, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Бєлєванцев, Ірина Трунова, Андрій Клименко. Всі проекти були втілені в життя за активної участі працівників Центру: заслуженого працівника культури України Таїсії Стан, Олени Сосніної, Анатолія Тітова, Олени Коваленко, Тетяни Совинської, заслуженого працівника культури України Валентини Бугери, Людмили Мєзенцевої, Андрія Романішина, заслуженого працівника культури України Валентини Вибодовської, Тамари Ямкової, Валентини Петрової, Оксани Натальської, Миколи Луценка, Іванни Мазурук, нині покійних Миколи Бідюка, Людмили Тарнавської, Віктора Максименка.
За першим покликом фахівці Центру завжди готові надати методичну і практичну допомогу керівникам 1056 клубних закладів, 59 мистецьких шкіл, 3334 аматорських колективів, в тому числі 243 – зі званням «Народний аматорський» та 98 – зі званням «Зразковий». При Центрі працюють народна аматорська студія «Рукотвори», народний аматорський колектив «Чумаки»; на правах дорадчих органів – художньо-методична рада, громадські ради директорів районних та міських будинків культури, директорів мистецьких навчальних закладів. Велику роль в організації культурно-мистецьких заходів відіграють обласні осередки Національних спілок майстрів народного мистецтва України та хореографічної спілки.
У 2019 році до Центру був приєднаний відділ охорони пам’яток, який здійснює наукову діяльність у напрямку виявлення, збереження та популяризації пам’яток історії, культури, археології, мистецтва, яких на території області налічується 2896, з них 193 пам’ятки національного значення та 3 – всесвітнього.
Історія пам’ятає всіх, хто в різні роки очолював установу, відроджував і розвивав культуру області. Перш за все – це директори: Нікітін Леонід Михайлович, Козловський Антон Рафаїлович, Григор’єв Ілля Григорович, Лєбєдєв Микола Семенович, Теодорович Володимир Антонович, Колосовський В’ячеслав Казимирович, Слободянюк Петро Якович, Скородим Тамара Станіславівна, Тарчевський Альбін Станіславович, Бугера Валентина Миколаївна, Ільїнська Олена Василівна, Бєлєванцев Анатолій Васильович, Клименко Андрій Борисович, а також творчі працівники А.Прокопенко, М.Лєпший, М.Венгер, М.Алєксєєва, Л.Герман, Т.Букшань, Г.Желінська, Н.Дмитрик-Небелюк, С.Яхницька, В.Підлісний, М.Луценко, Л.Гасюк, І.Андрушко, О.Коваленко, І.Мазурук, працівники бухгалтерії Л.Шилюк, К.Недбайло, Л.Гуцалюк, В.Москалішина, А.Кондратюк та багато інших. Наша велика шана і світла пам’ять Ю.Кузьменку – заслуженому працівнику культури, М.Парнєву, О.Колтуновському, В.Сичу, Н.Мазановій, В.Тітову, В.Атаману, М.Орлу, Г. Рікельсу, І.Осиповій, В.Єзжаловій, В.Кенцу.
Нині колектив хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва має нові творчі здобутки, забезпечуючи духовно-естетичні потреби людей різних за віком, уподобаннями, національністю та професіями. Це відомий далеко за межами Хмельниччини поліфункціональний заклад, який спрямовує свою діяльність на реалізацію державних та регіональних програм розвитку культури, вивчення та координацію процесів культурного розвитку регіону, збереження і розвиток народної творчості, аматорського мистецтва, впровадження нових технологій і методик культурно-освітньої роботи, організацію дозвілля, забезпечення належного рівня навчально-виховної, творчої діяльності дитячих мистецьких навчальних закладів, здійснення пам’ятко-охоронної діяльності, підвищення кваліфікації працівників культури, проведення творчих заходів на відзначення знаменних дат, державних, народних, професійних свят, підтримку творчої молоді, розвиток культури національних меншин, співпрацю з творчими спілками та осередками.
Праця фахівців Центру була оцінена відзнакою Міністерства культури України та дипломом Всеукраїнського свята «Сузір’я дружби», багатьма грамотами та подяками. У 2011 році колектив нагороджений дипломом лауреата Всеукраїнського огляду-конкурсу центрів народної творчості та культурно-освітньої роботи за зайняте ІІ місце. Сьогодні Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва – це високопрофесійний колектив талановитих фахівців, однодумців, який впевнено дивиться в майбутнє, примножуючи і передаючи у спадок нащадкам все найкраще, що несе у собі українська культура.
