Нематеріальна культурна спадщина
Конвенція ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини була підписана в 2003 році. Вона ставить за мету захист традицій, обрядів, фольклору, які не є матеріальними артефактами, але мають важливе культурне значення. Україна підписала Конвенцію 17.10.2003 р. Дата приєднання України (ратифікації Конвенції): 06.03.2008 р. Дата набрання чинності для України: 27.08.2008 р.
На відміну від матеріальної спадщини, яку можна експонувати в музеях, нематеріальна культурна спадщина існує лише тоді, коли її підтримує громада, наприклад, через співи, танці, обряди або ремесла.
Кулінарні традиції також є частиною НКС. Так, серед українських традицій є хліб на живій заквасці, борщ, обрядові страви. Український борщ був внесений до списку ЮНЕСКО як частина нематеріальної культурної спадщини у 2022 році.
Мова теж є важливою частиною НКС. Зокрема, окремі діалекти чи традиційні форми спілкування можуть бути частиною культурної спадщини громади.
Багато свят, таких як колядування, обжинки, Купала, є важливими елементами НКС. Ці свята мають не лише релігійне чи соціальне значення, а й передають знання та цінності з покоління в покоління.
Національний список НКС існує в багатьох країнах світу, але потрапити до нього – велика честь. Наприклад, козацькі пісні Дніпропетровщини є одним з елементів, який визнається як частина НКС на міжнародному рівні.
Охорона нематеріальної культурної спадщини (НКС) є вкрай важливою для громад з кількох причин:
НКС відображає унікальні традиції, обряди, ремесла та знання, що формують культурну самобутність кожної громади. Вона об’єднує покоління і надає людям відчуття належності до своїх коренів та історії.
Через охорону НКС громади забезпечують спадкоємність традицій. Місцеві майстри, носії звичаїв, фольклорні колективи передають знання наступним поколінням, що допомагає зберегти живу культуру.
Спільні традиції та звичаї об’єднують громади. Святкування обрядових подій, спільні культурні заходи сприяють зміцненню соціальних зв’язків, підвищують взаєморозуміння та підтримку між людьми.
НКС може стати джерелом економічного зростання для громад через розвиток культурного туризму. Традиційні ремесла, місцеві свята та обряди привертають туристів, що допомагає зберегти та розвивати місцеву економіку.
У сучасному світі, де глобалізація сприяє уніфікації культур, охорона НКС допомагає громадам зберегти свою унікальність та автентичність, запобігаючи розмиванню культурних цінностей.
Охорона НКС виховує у молодого покоління повагу до своїх предків, історії та традицій, формуючи відчуття відповідальності за їх збереження та продовження.
Якщо людина є носієм елементу НКС, вона може активно передавати свої знання дітям, молоді або іншим членам громади через навчання, майстеркласи чи участь у традиційних обрядах.
Член спільноти може підтримувати традиційні свята, фестивалі або культурні акції, пов’язані з НКС, як учасник або глядач, демонструючи важливість цієї спадщини для сучасного життя.
Окрема людина може займатися фіксацією елементів НКС через фото, відео чи запис розповідей старожилів. Це може бути корисно для створення архівів і подальшого вивчення традицій.
Підтримка тих, хто зберігає традиції (ремісників, музикантів, носіїв обрядів), через покупку їхніх робіт, відвідування їхніх виступів або майстер-класів також є внеском у збереження НКС.
Член спільноти може використовувати сучасні технології для популяризації НКС — публікувати матеріали про традиції, ремесла або обряди в соціальних мережах, привертаючи увагу ширшої аудиторії.
Окремі особи можуть долучитися до громадських ініціатив і проєктів, спрямованих на охорону та популяризацію НКС, допомагаючи організаторам культурних заходів, фестивалів, або беручи участь у дослідницьких експедиціях.
Сприяння залученню молоді до процесів збереження та відродження НКС — важливий крок для продовження традицій. Можна організовувати спеціальні заходи для дітей та молоді, щоб пробудити їхній інтерес до культурної спадщини.
Таким чином, кожен член спільноти може зробити вагомий внесок у збереження НКС, підтримуючи традиції та передаючи їх майбутнім поколінням.
Кожна громада має свої унікальні традиції, ремесла та обряди, які формують її особливість та культурну ідентичність. Збереження НКС допомагає зберегти самобутність громади і підкреслити її особливу роль в історії та культурі країни. Це створює почуття гордості та відповідальності серед членів спільноти.
Участь у збереженні НКС дозволяє підтримати талановитих майстрів і фольклорні колективи, що сприяє збереженню традиційних знань і навичок. Через активну роботу громади ці люди зможуть передавати свій досвід молодим поколінням і забезпечити спадкоємність.
Включення елементів НКС до місцевих, національних чи міжнародних переліків культурної спадщини (наприклад, список ЮНЕСКО) може принести громаді престиж і залучити фінансування для подальших культурних ініціатив. Це підвищує авторитет громади не лише на національному, а й на міжнародному рівні.
Важливо показати, що без активних дій сьогодні деякі традиції можуть зникнути або втратити свою автентичність. Збереження культурної спадщини є інвестицією в майбутнє громади, адже це знання та практики, які передаються з покоління в покоління і можуть бути втрачені назавжди.
Проєкти, пов’язані з охороною НКС, можуть стати потужним об’єднавчим чинником для громади, допомагаючи людям різного віку, соціальних верств та інтересів співпрацювати задля досягнення спільної мети.
Громади можуть залучати допомогу від держави, громадських організацій, грантових програм та приватних донорів, спрямовану на охорону НКС. Участь у проєктах, конкурсах та фестивалях допоможе отримати фінансування для підтримки культурної спадщини.
