#ТалановитідітигордістьХмельниччини
ШЛЯХ НА ВЕЛИКУ СЦЕНУ
Дорогі друзі, сьогодні знайомимо вас з Єлизаветою Венгер – хмельничанкою, випускницею Хмельницької дитячої школи мистецтв (відділення класичної і народної хореографії), учасницею народного художнього колективу ансамблю танцю «Подолянчик» Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва.
У 2022-2023 навчальному році дівчина здобувала освіту в хореографічному училищі (Польща), також брала участь у балетних виставах Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького, як педагогиня займалася з дітками в студії балету при цьому ж театрі.
Сьогодні Єлизавета є студенткою Київської муніципальної української академії танцю імені Сержа Лифаря (відділення класичної хореографії), Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (спеціальність – режисура балету). Паралельно працює педагогом у Київській зразковій хореографічній школі «Форс», виступає на концертах Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (Київська опера) та Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка. І це у 17 років!
У творчому доробку Єлизавети – грамоти і дипломи, в основному, за гран-прі та І місця, які вона здобула у міжнародних конкурсах: артистів балету «Budapest Ballet Grand Prix» (Угорщина); класичної та сучасної хореографії (Ополе, Польща); хореографії (Туреччина); «Яскрава країна» (Одеса); народної хореографії «Сонячний каштанчик», балетмейстерів (Київ); імені Роми Прийми (Львів), а також у всеукраїнських – класичної та сучасної хореографії «Ритми майбутнього», «Твій крок», «Хореограф і я» (Київ); народної хореографії імені П. П. Вірського, «Витоки Dance» (Хмельницький) та ін.
У 2020 році Єлизавета Венгер була стипендіаткою Хмельницької міської ради.
– Ліза – дуже старанна дівчина. Вона, можна сказати, є фанаткою хореографії. Особливо любить балет, – розповідає художній керівник ансамблю танцю «Подолянчик» Іван Гуреєв. – У деяких танцях нашого колективу вона була солісткою. Сьогодні вийшла на професійний рівень і вже сама навчає дітей.
Значну підтримку, любов і розуміння Єлизавета отримує від своєї матері.
– На балет мене, ще маленьку, привела мама. Перші кроки я почала робити в стінах театру Старицького. Перша моя постановка – «Пташка», якою доручив опікуватися головний балетмейстер Олександр Шиманський. Саме тут зародилась любов до танцю. Завжди багато займалася. Іноді перша репетиція проходила о 6.30 ранку перед уроками в школі, а потім була школа, балет, ввечері – «Подолянчик».
Сцена мене зачаровує, і я розумію, що без неї не можу вже жити…
На моєму шляху зустрілись чудові педагоги, які зробили мене такою, якою я є. За це їм щиро вдячна!
Інколи бувало, що в один день виступала тричі – у різних закладах. А ще пригадую, як зимою, роздіта, в пуантах, бігла по снігу, бо не було часу на переодягання. Взагалі, на рік мала тільки два вихідних: на Новий рік і Великдень. Якби не підтримка мами, яка після роботи перевозила мене з однієї репетиції на іншу, яка не жаліла для мене нічого, я б не мала того, що маю зараз. Мама й досі підтримує мене і моїх дорослих брата і сестру, – розповідає Ліза.
І це надзвичайно важливо, особливо у такий складний час, коли ми всі маємо триматися один за одного, підтримувати і допомагати.
– Ліза дуже хоче повернутися в Хмельницький, щоб тут відновлювати балет, – зізнається мама дівчини Оксана.
Ми тільки «за»! Пишаємося здобутками Єлизавети Венгер! Бажаємо їй подальших творчих успіхів, прекрасних номерів і композицій, успішних виступів, оптимізму, ентузіазму, натхнення і невтомної насолоди від танцю. Хай здійснюються мрії!
