1 грудня 1918 року на хуторі Пелехівщина (Полтавщина) народився легендарний композитор-пісняр, музичний педагог, фольклорист Платон Майборода. Його твори – лірика, що відображає красу української мелодії, гуманістичні та духовні цінності народу.
У рідній хатині композитора завжди лунала українська народна пісня, його мати співала в церковному хорі, батько самотужки опановував музичну грамоту, вони знали чимало українських народних пісень та грали на різних музичних інструментах. Його прадід Федір був відомим співаком та власноруч виготовляв музичні інструменти, а старший брат Георгій першим проклав шлях до професійної музичної освіти.
Згодом сім’я Майбородів переїхала до Запоріжжя. Саме тут юний Платон почав писати перші обробки народних пісень та прості п’єси для шкільного музичного гуртка, яким з великим захопленням керував. Подальшу освіту здобув в Київському музичному училищі у класі композиції відомого композитора і педагога Лева Ревуцького. Велика обдарованість та наполегливість допомогли йому закінчити чотирирічний курс навчання за два роки та успішно вступити до Київської консерваторії, де щороку брав участь у фольклорних експедиціях.
З початком Другої світової війни брати Майбороди добровільно пішли на фронт, опинившись в оточенні вони потрапили в полоні. З концтабору «Хорольська яма» хлопців викупила мати. Військові події та особисті переживання композитора знайшли відображення у його подальшій творчості. «Героїчна увертюра» написана для симфонічного оркестру у 1947 році стала символом героїчної боротьби та незламного духу народу.
Після війни Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра та у вечірній музичній школі для молоді.
Плідна співпраця з письменниками В. Сосюрою, М. Стельмахом, Д. Луценком, В. Симоненком сприяла появі таких пісень, як: «Тополина баркарола», «Виростеш ти, сину», «Партизанська дума», «Рідна земле моя». Також в творчому доробку композитора є твори написані на вірші Т. Шевченка − поема «Тополя», та вокально-симфонічна ораторія «Дума про Дніпро» на слова А. Шияна і Т. Масенка.
Легендарна пісня П. Майбороди «Пісня про рушник» («Рідна мати моя») стала символом подяки матері та візитною карткою України. Вона була написана у співпраці з поетом Андрієм Малишком для фільму «Літа молодії». До того ж, перший рядок пісні придумав сам композитор. Вона перекладена на чеську, болгарську, англійську та багато інших мов. Саме «Пісня про рушник» увійшла до «Золотого фонду української музики» і вже давно стала по-справжньому народною. Музика П. Майбороди звучить і в інших художніх фільмах: «Долина синіх скель», «Гроза над полями», «Українська рапсодія», «Люди не все знають» та ін.
Композитор залишив унікальний та неоціненний пісенний спадок (понад 100 пісень – «Київський вальс», «Пісня про вчительку», «Ти моя вірна любов», «Білі каштани», «Розлягалися тумани» та ін.), багато з яких увійшли до духовної скарбниці українського народу.
Творчість П. Майбороди відіграла важливу роль у розвитку української пісенної культури ХХ століття, завдяки йому українська естрадна пісня здобула світове визнання та продовжує надихати майбутнє покоління музикантів.
