15 червня 1843 року народився видатний норвезький композитор, піаніст та диригент Едвард Гріг.
Ще з малечку він понад усе полюбляв мріяти за клавіатурою фортепіано, але страшенно не любив гами та етюди. Його мати Гесіна Хагеруп була обдарованою піаністкою та співачкою. Саме вона відкрила для сина дивовижний світ музики та наполягала на подальшому професійному навчанні в Лейпцизькій консерваторії. Так в студентські роки почалася його концертна діяльність, як соліста-піаніста. Перший публічний концерт Гріга відбувся в маленькому шведському містечку Карлсгамн, де слухачів вразило його проникливе виконання «Крейслеріани» Р. Шумана.
Після навчання композитор повернувся до Норвегії. В рідному місті Берген відбувся його сольний концерт, де він виконав низку власних творів, зокрема «Три фантастичні п’єси», «Гуморески», «Малюнки народного життя». Гріг виступав як концертмейстер, акомпануючи співачці Вібеке Мейєр, яка заспівала чотири його пісні на вірші німецьких поетів. Також відбувся спільний концерт із легендарним норвезьким скрипалем Уле Буллем, у якому вони виконали дві скрипкові сонати композитора.
Едвард Гріг мав величезну популярність і любов публіки, отримував захоплені рецензії від музичних критиків. Так, наприклад, місцева газета «Bergenposten» написала чудовий відгук, де було відзначено простоту, ясність і виразність виконання, співучість звуку, тонкість нюансування з цілковитою технічною свободою, що свідчило про велике майбутнє композитора.
Однак його таланту швидко стало затісно в провінційному містечку, і вже наступного року він вирушив спочатку до Копенгагена − тогочасного музичного центру Скандинавії, а згодом розпочав гастрольний тур іншими країнами Європи. З надзвичайним успіхом пройшли його концерти в Берліні, Гамбурзі, Лейпцигу, Празі, Амстердамі та Лондоні, а також у Римі, Неаполі, Данії та Швеції.
Цікавий факт: щоразу перед публічним виступом Гріг клав у кишеню свій талісман – маленьку глиняну жабу, яку перед початком заходу погладжував по спинці.
Едвард Гріг є справжнім майстром фортепіанної мініатюри та камерно-вокальної музики. Захоплення малими формами було притаманне йому як лірику, який прагнув не так до драматичного розвитку даної теми, сюжету, скільки до зосередженого висловлювання думок та почуттів. Особливими, новаторськими якостями стилю композитора наповнені цикли «Ліричні п’єси» та «Дівчина з гір».
Безсумнівно, всесвітню славу композитору принесла сюїта «Пер Гюнт». Створивши незабутні образи, він подарував світовій культурі вічні звукові символи − від кришталевого світанку в «Ранок» до драматичного напруження «У печері гірського короля».
Вагоме місце в творчості композитора займав фольклор. Саме від народного мистецтва він успадкував одну з цінних якостей своєї музики – стислість і мудру простоту. Перейнявшись духом норвезьких народних мелодій, Гріг поклав їх в основу всіх своїх творів. «Я записав народну музику моєї країни», − говорив сам композитор.
Едвард Гріг − геніальний композитор, чиє серце завжди билося в унісон з Батьківщиною. Його музика − неначе снігова лавина з норвезьких гір, що не руйнує, а вражає, захоплює та зачаровує. А її романтичний запал і натхненна відкритість навіки закарбували в звуках душу Норвегії.
