«І хто б там що кому не говорив,
а згине зло і правда переможе!»
Сьогодні, 19 березня, святкує 94-у річницю з дня народження видатна і знана кожному українцю поетеса-шістдесятниця і письменниця, дисидентка Ліна Костенко – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Це одна з найважливіших фігур сучасної української літератури, так як Костенко справді значно вплинула як на культурний розвиток України, так і громадський. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року.
Інтерес до літератури та поезії у Ліни виявився ще в її ранні роки, і цей інтерес став основою для подальшого розвитку творчого потенціалу. Ще під час навчання у школі вона відвідувала літературну студію. Вона надовго запам’яталася ровесникам і навіть уже відомим талантам не лише аристократичною вродою, а й напрочуд свіжими віршами, оригінальним поглядом на світ та вмінням відтворити побачене несподіваними словами.
Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні “опали” в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором — романом у віршах “Маруся Чурай”, за який вона в 1987 p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Ліна Костенко завжди служила живим прикладом відданості мистецтву та ідеям і протягом свого життя отримала безліч інших високих нагород та визнань за свою творчість. Однак, це перша українська поетеса, яка відмовилася від звання Героя України. Вона тоді сказала: “Політичної біжутерії не ношу!”
Ліна Костенко, безперечно, є геніальною поетесою, яка принесла світу безліч віршів на різноманітні теми. Ліна Костенко написала багато віршів про Україну через свою глибоку патріотичну прив’язаність до Батьківщини. Твори Ліни Костенко віддзеркалюють історію, культуру та незалежність України, вдихаючи в них живу душу та поетичний вираз.
Поезія Ліни Костенко про війну віддзеркалює страждання та біль, а також висловлює солідарність з українським народом у боротьбі за свободу та незалежність.
Звісно поетеса подарувала нам багато віршів про кохання, оскільки ця тема є однією з найважливіших і універсальних у поезії. Кохання завжди викликає глибокі почуття та емоції у Ліни Костенко, і відображення цих емоцій у поезії допомагає зрозуміти та виразити їх. Українська поетеса вміє майстерно висловлювати різні аспекти кохання, від радості та щастя до болю та розчарування, що робить її твори дуже близькими до читачів.
Ім’я Ліни Костенко вшановують не тільки в Україні та навіть не тільки на нашій планеті — 2015 року мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву «Лінакостенко».
Вона не любить, коли з неї роблять «ідола», звеличують чи обсипають пишними епітетами. Тому без зайвого красномовства, але щиро, вітаємо невтомну трудівницю українського слова та зичимо невичерпного натхнення і нових творчих злетів!
